Писати правду, приборкати ШІ, перевіряти інформацію: висновки з конференції “ДезАут”

Партнерський матеріал

25 жовтня у Києві пройшла конференція з протидії дезінформації «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля», організована ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади. 

about jpg

 

Медійники/-ці, експерт(к)и з медіаграмотності, дезінформації штучного інтелекту та гендерних питань, члени та членкині громадських організацій й іноземних представництв зібралися, щоби відповісти на виклики інформаційної безпеки та знайти ефективні рішення проти нових загроз. 

 

Памела Мур, виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації Міністерства міжнародних справ Канади, відкрила захід промовою. Вона зазначила, що РФ координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат й недовіру до демократії. 

«Ці дії ставлять під загрозу багато життів. Підривають мир, процвітання та індивідуальні свободи, а також загрожують дестабілізацією нашій міжнародній системі, заснованій на правилах», — зазначила посадовиця. 

Про загрози дезінформації та шляхи боротьби з ними розповідали на чотирьох дискусійних панелях. Під час першої спікери обговорили стан українського інфополя та інформаційні загрози в умовах війни. До найбільших інформаційних небезпек для України віднесли: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули.

«Для початку слід максимально закрити канали поширення російської дезінформації. Другий напрям це створення власного контенту. Третій медіаосвіта. Щоб люди могли самостійно визначати правдивість інформації», — вважає Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

Заблокувати всі канали поширення російської дезінформації у соцмережах поки неможливо. Платформами, де активно поширюють фейки, залишаються Telegram, TikTok і Meta. 

«Ми вже знаємо, як працювати з Telegram, але TikTok — поки щось незвідане для нас. Telegram — це переважно текстова інформація. У TikTok інший формат, є відео та аудіо, які яскраво передають емоції. І коли люди не хочуть самостійно шукати інформацію, вони приходять в TikTok, де їм доступною мовою вкидають якийсь наратив», — пояснив Сергій Міхальков, журналіст Texty.org.ua, який спеціалізується на аналізі російської дезінформації

Попри загальне визнання, що Росія використовує Telegram для поширення фейків та маніпуляцій, учасники панелі сумніваються в необхідності його заборони.

«Якщо ми закриємо Telegram, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть в TikTok. Інформацію в Telegram ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У TikTok терабайти відео, з якими складно працювати», — вважає Вадим Карпʼяк, журналіст, ведучий програми «Свобода слова».

Загрозу в поширенні пропаганди через певні соцмережі й сумніви влади щодо регулювання цих соцмереж вбачає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Ще одна небезпека — падіння довіри до традиційних медіа та маніпуляції, створені штучним інтелектом

«І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, єдиним марафоном, який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати”, – зазначила Оксана Романюк.

Окрема проблема, на думку експертів/-ок, — погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян опустився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.

«Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин, і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації», — розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», що проводить вимірювання індексу медіаграмотності.

За словами очільниці організації, у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча ШІ активно застосовують для генерації фейків.

«Зараз технології такі розвинені, що ми вже не можемо бути впевненими, що є справжнім, а що штучним. Часто можна побачити поради на кшталт “Як відрізнити справжні фото від згенерованих”, але ця інформація швидко втрачає актуальність», — пояснив небезпеку Олексій Мінаков, консультант та автор тренінгів із генеративного ШІ.

Експерти/-ки переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією: автоматизованого аналізу контенту на наявність маніпуляцій, обробки великих обсягів інформації, створення власних алгоритмів для виявлення певних патернів тощо. 

Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації. Учасникам/-цям презентували дослідження СтратКому ЗСУ щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.

Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила 4 основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок: 

виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;

представлення військовослужбовиць ЗСУ «несправжніми жінками», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;  

дискредитація жінок, що пішли служити в ЗСУ;

дискредитація українських біженок за кордоном.

Деякі з них можна побачити й в українському інфопросторі. ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності у суспільстві.  

Народна депутатка України Інна Совсун зазначила, що частина українців все ще має дещо застарілі погляди на гендерні ролі, і Росія використовує це у своїх інтересах. 

«Але це не означає, що потрібно відступити й забути про права жінок. Слід проактивно реагувати й розповідати правдиву інформацію, особливо молодому поколінню», — наголосила вона. 

Спікери відзначили, що українські підлітки перебувають в зоні впливу російської дезінформації, оскільки рівень споживання російського контенту серед них все ще значний. 

Просувати українську повістку та протистояти російським інформаційним маніпуляціям доводиться не лише вдома, а й за кордоном. Учасники четвертої дискусійної панелі обговорювали, як Україні протидіяти Росії у глобальному інформаційному просторі. Спікери погодилися, що найкраща стратегія у боротьбі з дезінформацією — поширювати власні наративи. Для цього важливо доносити новини з України іноземцям, використовуючи власні ресурси.

«Ми маємо писати правду. Люди, які нас читають, повинні розуміти — що б не сталося в Україні, Росії (та загалом у цьому регіоні), — вони можуть довіряти нашій інформації», — вважає Олексій Сорокін, заступник головного редактора The Kyiv Independent. 

Він зазначив, що у глобальному інформаційному полі українські медіа мають адаптувати контент для міжнародної аудиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру та покращує репутацію. 

Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.

Спікерами на заході також виступали: Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна»; Ольга Петрів, юристка з ШІ у ЦЕДЕМ; Максим Віхров, старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Михайло Корюкалов, фахівець із гендерних питань, кандидат політичних наук; Ксенія Калина, завідувачка комунікаційного відділу Українського інституту; Марія Липяцька, голова організації BRAND UKRAINE; Віталій Рибак, менеджер програми інформаційної стійкості NDI; Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).

Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.