Від локальних ініціатив до впливових адвокаційних кампаній: як НАМ посилює голос громад через медіа

Не всі важливі для громади теми стають почутими. Часто їм бракує не змісту, а голосу, який здатен привернути увагу і вплинути на рішення. Ми підсумовуємо реалізацію проєкту «Додай гучності — від голосу до дії. Посилення громад через адвокацію та медіа», який допоміг шести громадським організаціям з трьох регіонів України, говорити так, щоб їх чули, і діяти так, щоб це приводило до змін. Цей проєкт став частиною ширшого підходу Асоціації до налагодження системної співпраці між громадськими організаціями та медіа — через велику мережу медіапартнерів, експертизу та практичну підтримку у створенні впливових комунікаційних рішень.

Як ми працювали

У проєкті ми поєднували адвокацію та комунікацію, допомагаючи громадським організаціям перетворювати локальні ініціативи на публічні адвокаційні кампанії, які привертають увагу і впливають на рішення у громадах.

Протягом трьох місяців 18 представників шести громадських організацій із Сумської, Одеської та Київської областей працювали разом із експертами НАМу над власними кейсами. Ми вчили учасників аналізувати проблеми у своїх громадах, формувати цілі, визначати цільові аудиторії, будувати адвокаційні стратегії та комунікаційні плани.

Окремий фокус був на співпраці з медіа як інструменті впливу. Ми допомагали командам вибудовувати партнерства з локальними телеканалами, разом із ними працювати над контентом і шукати формати, які дозволяють пояснювати складні соціальні теми через історії людей.

«Ключовою особливістю проєкту стала методика, в межах якої громадські організації системно планують свої адвокаційні кампанії, від самого початку закладаючи співпрацю з медіа як один із ключових інструментів впливу. Вони не лише формують рішення, а й разом із локальними телеканалами створюють контент, який допомагає доносити ці ідеї до ширшої аудиторії. Це документальні історії, відеоматеріали, мультимедійні формати, які дозволяють переводити складні соціальні теми у зрозумілі історії людей. Саме через такі історії формується суспільний інтерес і запит на зміни»— зазначає виконавча директорка Асоціації Катерина М’яснікова.

Після навчального етапу команди перейшли до практики — разом із медіапартнерами вони створювали мультимедійний контент і запускали власні адвокаційні кампанії у громадах.

Як це спрацювало на практиці

У Київській області команда ГО «Жінки ТРО» працювала з темою підтримки родин полонених і зниклих безвісти захисників — людей, які часто залишаються сам на сам із болем, невизначеністю та відсутністю інформації. У межах проєкту команда змогла посилити співпрацю з місцевою владою та реалізувати ініціативу «Точка опори», яка охопила не лише Бориспіль, а й низку прилеглих громад. Родини отримували не лише інформацію, а й підтримку та відчуття залученості.

«Значно зросла видимість проблеми на рівні громади, голоси родин стали гучнішими та впливовішими, з’явилася підтримка з боку ширшого кола людей, тема перестала бути «тихою» — вона стала частиною публічного діалогу», зазначає Олена Скитюк, голова правління ГО «Жінки ТРО».

У місті Південне благодійний фонд «Манназ» працював із темою хвилини мовчання як символу спільної пам’яті. Команда звернула увагу, що проблема полягає не у байдужості, а у відсутності зрозумілої комунікації. У результаті розроблена ними адвокаційно-інформаційна кампанія стала системною: ініціатива пройшла бюджетну комісію, було ухвалено рішення про фінансування соціальної реклами та переобладнання світлофорів, а у місті з’явилися візуальні нагадування, які формують нову поведінкову норму. Як підкреслює команда, саме ця взаємодія дозволила вивести ініціативу на новий рівень:

«Завдяки співпраці тема перестала бути просто ініціативою і вийшла на рівень міста. Люди почали більше говорити про хвилину мовчання, бізнеси долучаються, а головне — є реакція від влади».

У Сумській області ГО «Місто Півночі» трансформувала тему укриттів із поодиноких звернень у системну кампанію. Команда не лише підсвічувала проблему, а й працювала над рішеннями. Зокрема, разом із Молодіжною радою при виконавчому комітеті команда готує рекомендаційний лист щодо подальших інспекцій укриттів, у якому фіксують основні потреби та пропонують конкретні кроки. Паралельно команда просуває ідею переосмислення укриттів як живих просторів громади. На думку учасників ініціативи, такі місця можуть використовуватися не лише під час небезпеки, а й для освітніх чи соціальних активностей. Як зазначає Ігор Орловський, голова ГО «Місто Півночі» одним із головних результатів стало започаткування діалогу у громаді:

«Війна змінює підходи і змінює людей. Ми як організація намагаємося впливати на ситуацію тими інструментами, які маємо. І вже зараз бачимо, що ця тема починає обговорюватися і знаходить відгук».

У місті Південне ГО «Агенція розвитку міста Южного» працює над запуском шкільного громадського бюджету — інструменту, який дозволить молоді впливати на рішення у громаді. Команда звернула увагу, що попри активність молоді, у громаді бракує механізмів для її залучення. За словами Іллі Юрченка, робота у межах проєкту та співпраця з медіа партнером вже дала практичний ефект. Одним із важливих зрушень стала зустріч із представниками двох профільних управлінь. Вона допомогла узгодити позиції сторін щодо подальшого запуску шкільного громадського бюджету та наблизити команду до практичного рішення.

«Ця співпраця дає вже синергію і є перші позитивні результати. Я говорю про останню зустріч з керівниками двох профільних управлінь, між якими були певні непорозуміння щодо реалізації проекту, а в рамках організованого заходу вдалося знайти спільні точки дотику і дійти до спільного компромісного рішення, яке наразі готується».

Благодійний фонд «Емпатія» на Київщині працював із темою психосоціальної підтримки. Завдяки системній роботі та співпраці з медіа ця тема стала частиною публічного порядку денного. Катерина Кринчуковська, директорка БФ «Емпатія» каже, що в процесі реалізації проєкту велися перемовини з місцевою владою, у результаті яких вдалося домовитися про нове приміщення для роботи простору, і громада вже погодила та підписала відповідне рішення. Вже у травні у Вороньківській громаді запрацює новий Центр життєстійкості, де люди зможуть отримати безоплатну психосоціальну підтримку. 

Роль медіа у змінах

У кожній із кампаній важливу роль відіграла співпраця з локальними медіа — зокрема, «Телебаченням Громади» у Південному, ТРК «Бориспіль» та ТРК «Телеком-Сервіс» з Шостки. Це була не просто інформаційна підтримка, а спільна робота над контентом: історіями людей, поясненням проблем і пошуком рішень. Такий підхід дозволив виходити за межі новин і працювати з темами глибше — через документальні формати, аналітику та сторітелінг.

У результаті, як зазначають представники медіапартнерів змінюється і роль журналістики — від фіксації подій до участі у формуванні суспільного діалогу. Медіа стають інструментом змін, який допомагає формувати запит на рішення у громадах.

Від проєкту — до системного підходу

Для громадських організацій участь у проєкті означала перехід від точкових ініціатив до системної роботи. Вони стали більш видимими, отримали інструменти для ефективної комунікації та змогли впливати на процеси у своїх громадах. Для медіа це стало можливістю працювати з більш глибоким контентом і посилювати свою роль у суспільстві.

Сьогодні можна говорити не лише про результати окремого проєкту, а про підхід, який Асоціація продовжує розвивати. Поєднання адвокації, комунікації та партнерства з медіа дозволяє перетворювати локальні ініціативи на реальні зміни, які відчувають люди.

Проєкт «Додай гучності» втілювався Національною Асоціацією Медіа в межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним Фондом Відродження та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.