Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР, Салоніки) у 2021-2030 роках має намір добитися щорічного нарощення вартості свого портфеля на 5-7% і збільшити його обсяг до EUR4 млрд із нинішніх майже EUR2,3 млрд, повідомив президент банку Дмитро Панкін журналістам на конференції в Салоніках (Греція), яка відбулася 27-28 серпня.
“У червні 2021 року банк затвердив довгострокову стратегію на 2021-2030 роки. Серед цілей – підписання 30-35 проектів на рік, збільшення зобов’язань (за типовими проектами) за рік до EUR1,7 млрд із нинішніх EUR800 млн, щоб загалом за період досягти EUR12 млрд”, – зазначив Панкін.
Президент також повідомив, що в умовах зниження процентних ставок і збільшення доступності позикових коштів на більшості ринків, де оперує банк, ЧБТР також вирішив посилити потенціал із генерування проектів та подальшої організації їх фінансування і стати дешевшим конкурентом провідних консалтингових компаній та інвестбанків.
“Традиційно банки розвитку пропонували довге дешеве фінансування, але зараз усі готові його надавати. Тому наша 10-річна стратегія передбачає переорієнтацію банку на організатора проектів, провайдера ТЕО (feasibility studies) і розрахунок ризиків”, – пояснив Панкін.
Він додав, що, на відміну від консалтингових компаній, ЧБТР готовий брати на себе ризики у подібних проектах.
З огляду на таку нову орієнтацію банк найматиме фахівців відповідних кваліфікацій, а також людей для потенційного продажу частини портфеля з метою вивільнити капітал для нової операційної діяльності, що також стане новим у роботі ЧБТР, зазначив президент банку. За його словами, ЧБТР має намір стати активнішим у маркетингу та в пошуку нових проектів, тоді як на сьогодні здебільшого клієнти самі приходять до нього.
Говорячи про інші інституційні цілі нової стратегії, Панкін повідомив, що банк і далі підтримуватиме диверсифікований та збалансований портфель операцій із часткою державного сектору близько 30%, активніше підключатиметься до класу “зелених” інвесторів, що швидко зростає, і залишатиметься відкритим для нових акціонерів – суверенних держав та інституцій розвитку.
Президент ЧБТР нагадав, що державами-акціонерами банку можуть стати держави – члени Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). З 2014 року членом ОЧЕС, який поки що не бере участі в банку, стала Сербія, а з 2021 року – Македонія. За словами Панкіна, з ними тривають дискусії й переговори, однак вони поки що далекі від завершення.
У рамках середньострокової стратегії на 2019-2022 роки ЧБТР ставить за мету щорічне зростання більше ніж 12% і перевищення EUR2,5 млрд обсягу портфеля на кінець періоду, сприяння експорту товарів і послуг з акцентом на малі та середні підприємства, особливу увагу до реальної економіки та інфраструктури, включно з енергетикою, транспортом і комунальною інфраструктурою.
У 2020 році банк підписав проекти на EUR624 млн, а виділив за ними і попередніми проектами EUR785 млн, збільшивши портфель на 12%. Чистий прибуток зріс до EUR14,2 млн із EUR13,7 млн у 2019 році, а частка поганих кредитів у балансі банку становить 0,2%.
ЧБТР – міжнародна організація, що об’єднує 11 держав Організації Чорноморського економічного співробітництва. Частки Туреччини, РФ і Греції в капіталі становлять по 16,5%, Румунії – 14%, України та Болгарії – по 13,5%, Азербайджану – 5%, Албанії – 2%, Вірменії – 1%, Грузії і Молдови – по 0,5%. Банк покликаний сприяти економічному співробітництву, торгівлі та кооперації країн Чорноморського регіону. Сплачений статутний капітал банку становить EUR0,69 млрд, а його довгострокові кредитні рейтинги є на рівні “А-” від S&P та “А2” від Moody’s.
Банк надає середньострокові та довгострокові корпоративні кредити терміном до 10 років, а з проектного фінансування – до 15 років. Для приватного сектору обсяг кредиту може становити до EUR90 млн, для державного – EUR120 млн.
На кінець 2020 року найбільший обсяг проектів у ЧБТР був у Туреччині – 23,14%, за якою йшла Греція – 18,38% і Росія – 15,6%, тоді як на Україну припадало 11,62%, Болгарію – 7,58%, Румунію – 5,86%.
Слідом йшли Азербайджан – 5,09%, Грузія – 4,88%, Вірменія – 4,4%, Молдова – 1,77% та Албанія – 1,67%.