Матеріал підготовлений в рамках Проєкту ЄС “Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро” проведено низку інтерв’ю про річкові перевезення з ідейними лідерами, з метою обговорення питань щодо майбутнього розвитку сектору внутрішнього водного транспорту в Україні. Інтерв’ю провела Рамона Лупу, Експерт з комунікацій.
Дмитро Москаленко, генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»
Початок військової агресії Росії став поштовхом до рішень. Уряд України спільно з Європейським Союзом працюють надо пошуком рішень, щоб допомогти внутрішньому водному судноплавству, підвищити його функціональність і корисність, а також забезпечити стійкість експорту вантажів, таких як зерно та інші ключові сільськогосподарські продукти, по всьому світу. Нинішня ситуація спонукає до пошуку альтернативних рішень і підвищує вимоги до інфраструктури та послуг внутрішнього, морського і річкового транспорту. Сьогодні з нами Дмитро Москаленко, генеральний директор ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», державної установи, діяльність якої координує Міністерство інфраструктури. Це одна з найбільших судноплавних компаній, що надає транспортні послуги не лише в Україні, а й у Західній Європі на річці Дунай та у Чорному морі. Пане Москаленко, дякуємо, що долучилися до нашої програми.
Як не спровокована війна, розпочата Росією, вплинула на повсякденну діяльність вашої компанії та які поточні виклики, а головне основні потреби компанії в оптимізації транспортування у нинішній ситуації?
– Дмитро: Дуже дякую, що запросили мене на розмову. Нова команда була призначена в «УДП» за два дні до початку війни. Ми мали гіпотезу, що у разі закриття морських портів, вантажі будуть перенаправлені до Придунайського регіону. І перше, що ми зробили – провели відповідну роботу на Середньому та Верхньому Дунаї, щоб направити флот до Придунайського регіону. Крім того, ми відремонтували близько 36 вантажних барж, які не експлуатувалися, щоб максимально збільшити пропускну здатність та задовольнити попит на перевезення. Пізніше стало очевидно, що наша наше припущення справдилося, і ми мали стільки потужностей, скільки «УДП» могло отримати на той момент. Саме це рішення дозволило компанії мати поточну фінансову стабільність та прибутковість. Але головною проблемою для нас залишається те, що флот «УДП» десятиліттями сильно недофінансовувався, тому існує величезний інфраструктурний «борг», який необхідно покрити. Крім того, екологічні вимоги Європейського Союзу, яких потрібно буде дотримуватися найближчим часом, можуть поставити під загрозу експлуатаційну здатність українського флоту через його вік і те, що він поки що не відповідає екологічним стандартам Європейського Союзу. Отже, головне, над чим ми зараз працюємо, крім максимального забезпечення експорту зерна та інших вантажів, – це розробка програми з оновлення флоту, тому що це потрібно зробити, іншого шляху для українського флоту немає, наприклад, штовхачі, яким 50-60 років, потребують повної модернізації або оновлення. Ми готуємо програму модернізації, наразі працюємо над техніко-економічним обґрунтуванням та розрахунками бізнес-моделі. Коли ми будемо готові показати програму Міністерству, ми її представимо, потім звернемося до європейських фінансових установ, щоб, можливо, отримати довгострокове фінансування цієї програми.
Чи спроможне «Українське Дунайське пароплавство» (УДП), виконуючи роль вагомого постачальника транспортних послуг, сприяти тіснішій економічній співпраці між Україною та ЄС?
Щоб дізнатися більше про поточну транспортну діяльність «УДП» і потреби в оновленні та модернізації флоту, ви можете переглянути решту інтерв’ю тут!
Підписуйтесь на facebook.com/dniprotransportdevelopment, щоб дізнаватися більше про відродження внутрішнього водного транспорту в Україні.
Цей відеоматеріал, підготовлений в рамках проекту ЄС “Допомога в розвитку транспорту Дніпра”, є частиною серії дискусій із зацікавленими сторонами у сфері транспорту та інфраструктури щодо майбутнього сектору внутрішнього водного транспорту в Україні в поточному контексті. Обговорення відбуваються під керівництвом Рамони Лупу, експерта ЄС з питань комунікації.