Як зробити міграційну стратегію дієвою: експерти про моніторинг і комунікацію

29 квітня 2026 року відбулося експертне онлайн-обговорення на тему “Система моніторингу та комунікаційні заходи реалізації Стратегії”, присвячене завершальному етапу підготовки проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року (трудоресурсний аспект), організоване Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціацією “Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування” та громадською організацією “Офіс міграційної політики” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Захід об’єднав представників державних органів, науковців, експертів ринку праці, бізнесу та громадського сектору для обговорення практичних механізмів реалізації Стратегії — від побудови системи моніторингу до формування ефективної комунікації з суспільством.

Обговорення відбулося в межах серії публічних та експертних дискусій, спрямованих на доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України (трудоресурсний аспект), яка передбачає системні рішення щодо повернення громадян, інтеграції внутрішньо переміщених осіб, розвитку внутрішнього ринку праці, залучення іноземних працівників та формування дієвої системи управління міграційними процесами.

Упродовж серії було проведено чотири експертні обговорення, присвячені ключовим напрямам майбутньої політики: поверненню українських громадян, внутрішній мобільності та інтеграції ВПО, керованій імміграції, а також системі моніторингу та комунікації як основі реалізації Стратегії.

Загалом у цих обговореннях взяли участь 171 учасник, які представляли органи державної влади, наукові установи, міжнародні організації, бізнес-асоціації, громадські ініціативи та експертне середовище. Такий широкий склад учасників забезпечив міжсекторальний підхід і дозволив сформувати комплексне бачення міграційної політики.

Під час фінального обговорення було представлено підхід до побудови системи моніторингу реалізації Стратегії, яка має забезпечити регулярну оцінку результатів і коригування політики на основі даних.

“Система моніторингу реалізації Стратегії передбачає відстежування відібраних показників. Серед них 10 показників, які можуть бути виміряні на основі існуючої статистики, і три показники, вимір яких потребує запровадження спеціальних обстежень або комбінування інформації різних джерел. Показники охоплюють усі основні складові міграційного руху — загальну міграційну ситуацію, перспективи повернення вимушених мігрантів, імміграцію, переміщення ВПО та інтеграцію різних категорій мігрантів”, — зазначив Олексій Позняк, завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.

Окрему увагу було приділено питанням інтеграції внутрішніх мігрантів та обмеженням, які необхідно враховувати при формуванні системи оцінювання.

“У системі моніторингу Стратегії доцільно поєднувати узагальнені показники, що відображають цілісне відчуття інтегрованості, та секторальні індикатори, які фіксують інтеграцію у сфері зайнятості, доступу до інфраструктури, освіти тощо. Водночас суттєвим обмеженням є потреба опори на систематично зібрані емпіричні дані: частина потенційно важливих показників поки не може бути включена до моніторингу через відсутність регулярних і надійних джерел даних”, — розповіла Ірина Майданік, провідний науковий співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.

Підсумовуючи обговорення, Василь Воскобойник — президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО “Офіс міграційної політики” — наголосив на ключовому виклику цього етапу — переході від формування рішень до їх реалізації.

“Ця дискусія показала, що ключовий виклик сьогодні — не у формуванні рішень, а в їх реалізації. Без системного моніторингу, узгоджених даних і постійної комунікації з суспільством навіть найкращі стратегії не працюють. Саме тому зараз важливо зосередитися на конкретних механізмах, які дозволять зробити міграційну політику керованою і результативною”, — зазначив він.

Наразі триває фінальний етап доопрацювання Стратегії. Усі зацікавлені сторони можуть надати свої пропозиції та зауваження до 15 травня 2026 року, що дозволить врахувати широкий спектр позицій перед затвердженням документа.

У підсумку серія обговорень продемонструвала, що формування сучасної міграційної політики в Україні відбувається як відкритий процес, заснований на експертному діалозі, аналітичному підході та міжсекторальній взаємодії.

Експертні обговорення відбулися в межах проєкту “Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Довідка:

Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України.

Офіс міграційної політики є неприбутковою громадською організацією, яка займається формуванням нової міграційної політики України з метою збереження та розвитку людського капіталу. Офіс діє як платформа для міжсекторальної співпраці з метою формування стійкої політики у сфері міграції та ринку праці.

Міжнародний фонд  “Відродження” – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.