У Радомишльському районі на Житомирщині розгорнулася боротьба на захист конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (стаття 50 КУ).
Причиною масового обурення серед населення шести прилеглих сіл, а також усієї громади району на межі з Київщиною стали плани компанії “Доломіне”, яка вирішила на землях поблизу Раковицького старостинського округу (Раковичі, Негребівка, Товсте, Раївка Житомирської області) видобувати доломіт на відстані 300 м до межі найближчого приватного помешкання.
Стурбовані цими планами, які можуть мати значний вплив на довкілля, інфраструктуру та життя нашої громади, мешканці вже майже три роки вимагають бути почутими. Але ні фірма “Доломіне”, ні держава в особі профільних міністерств на думку населення абсолютно не зважають.
Про що мова?
Поблизу с. Негребівка залягає корисна копалина – доломіт, дослідне розвідування якої відбувалося у 1960-х роках і доволі швидко згорнулося. Проблемою розробки стала вода тріщинуватих порід, понад 200 м3 якої щодоби скидали в місцеву річку та підземні порожнини.
Наслідком стала масова загибель риби в річках Білка та Тетерів, суттєво впав рівень води в колодязях, в деяких з них вода зникла взагалі.
1 листопада 2010 року Державна служба геології та надр України надала Спеціальний дозвіл на користування надрами №5210 (50,7 га – Негребівське родовище Житомирська обл.) ТОВ “Доломіне”. Діяльність фірми супроводжується кримінальними справами, судами та змінами власників, але не перевіряється профільними органами.
Тепер, коли екологія краю відновилася, територія довкола заліснилася та наповнилася різноманітними представниками флори і фауни, ми знову стоїмо на порозі екологічної катастрофи у себе вдома – ніби нам не бракує інших загроз сьогодення. Мешканці позбавлені спокою навіть у нічних час у власних будинках.
Крім того, місцеві домогосподарства живуть виключно на поливі зі свердловин (10 – 14 м), тобто на воді тих самих тріщинуватих порід, які відкачуються насосами з кар’єру глибиною понад 30 м. Вода питна, високої якості і чистоти, що підтверджено хімічними та бактеріологічними дослідженнями. І її рівень вже почав падати.
Щоб відчути наслідки, нам достатньо зазирнути у власні криниці.
Вже пів року відбувається самозахоплення і нищення земель громади, довкола вирубаний без жодних документів ліс, злито мільйони тон якісної води, що зафіксовано поліцією та активною громадськістю та депутатською робочою групою, створеною при Радомишльській міській раді.
Однак фірма ігнорує думку громади.
Ми вдячні експертам, які допомагають фіксувати факти порушень та докладають значних зусиль, щоб припинити свавілля і зберегти довкілля.
Звіт ОВД: загрози на кожному кроці
Відповідно до статті 4 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” №2059-VIII від 23 травня 2017 року, у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.
Перший Звіт з оцінки впливу на довкілля “Розробка та технiчна рекультивацiя Негребiвського родовища доломпш Житомирського району Житомирсько’i областi (1 черга)” мав низку порушень при подачі та ряд зауважень від громади та екологів – і був відхилений. Однак другий (номер справи в Екосистемi 12858) у вересні 2025 р. затверджений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України попри ряд суттєвих загроз. Затвердження відбулося “за умов”, яких аж 149, жодна з яких ще не виконана фірмою “Доломіне”, хоча планові роботи вже тривають пів року.
Втрата природної оази
Район видобутку наразі є унікальною природною зоною. Тут була розташована чудова водойма, яка приваблювала туристів своїми мальовничими краєвидами та кришталево чистою водою.
Затишок цього куточка Радомишльщини створюють ідеальні умови для життя не лише людей, а й представників біорізноманіття, а розгортання видобутку загрожує знищити цей природний скарб назавжди.
Мешканці громади виявили значну кількість рідкісних, зникаючих та вразливих видів флори і фауни на території Негребівського кар’єру, про що повідомили профільне міністерство. Однак ця інформація була те проігнорована.
28.01.26 р. ГО “Українська природоохоронна група” підготувала наукове обґрунтування та клопотання про створення ландшафтного заказника місцевого значення “Негребівський” у межах Радомишльської міської територіальної громади Житомирського району Житомирської області та подала його до Житомирської ОДА.
Однак адміністрація області піддає сумніву думку експертів, бажаючи власноруч перевірити надану експертну думку, що не лише викликає сумніви про компетентність, а також змушує замислитися про те, чиї інтереси обстоює керівництво області, враховуючи економічну невигідність підприємства для області та держави.
Громадські протести: єдність заради порятунку довкілля
Боротьба за довкілля – це ознака демократичної держави і Мінеко, ОДА й держава загалом мають реагувати на такі ситуації.
Але поки що ця боротьба триває лише завдяки громаді Радомишльського району. Понад 25 тисяч людей, які опинилися в епіцентрі загрози, вже виступили проти видобутку та долучилися до збору підписів на захист довкілля.
Сьогодні ми говоримо не просто про окремий конфлікт навколо видобутку корисних копалин. Ми говоримо про системну проблему — коли громада залишається сам на сам із порушеннями, а держава фактично самоусувається.
За результатами звернень громадян, адвокатських запитів та відповідей державних органів, встановлено:
● на території Негребівського родовища доломітів здійснюється інтенсивна відкачка води із затопленого кар’єру з подальшим її відведенням за межі ділянки
● було самовільно створено канал для відведення води, в тому числі через землі, які не належать суб’єкту господарювання
● зафіксовано підтоплення земель громади та приватних ділянок, що вже призвело до погіршення їх стану
● існує реальна загроза порушення гідрологічного режиму та виснаження водних ресурсів, тобто питної води
При цьому навіть базова інформація про водний об’єкт відсутня у профільного органу — Басейнове управління водних ресурсів прямо зазначає, що не має жодної інформації про цей водний об’єкт Це вже само по собі є критичною ознакою відсутності належного контролю.
Факти, зафіксовані органами та громадою, можуть свідчити про порушення:
● Водного кодексу України
● Закону “Про надра”
● Закону “Про охорону навколишнього природного середовища”
● умов спеціальних дозволів та висновку ОВД
Суб’єкт господарювання не забезпечив належне оприлюднення результатів
післяпроєктного моніторингу, що прямо передбачено умовами ОВД.
Тобто навіть формальні екологічні гарантії не виконуються.
Чому держава “не реагує”
І тут ключове — не відсутність проблеми, а відсутність механізму реагування.
Державна екологічна інспекція прямо зазначає:
● вона може діяти лише після проведення перевірки
● але перевірки фактично заблоковані постановою КМУ №303 на час воєнного стану.
Тобто:
є численні звернення → є ознаки порушень → але немає перевірки → немає
реагування
Це правовий тупик.
Інші органи — формальна відмова
● Омбудсман: не може втручатися і пропонує йти до суду
● Поліція: не вбачає ознак кримінального правопорушення
● Міністерство: обмежується формальними відповідями
У результаті маємо ситуацію, коли:
кожен орган діє “в межах повноважень”, але права людей не захищає ніхто.
Системна проблема
Це не лише про Негребівське родовище.
Це про:
● фактичну недієздатність екологічного контролю під час воєнного стану
● залежність реагування від формальних процедур, а не від шкоди
● відсутність превентивного механізму захисту водних ресурсів
І найголовніше: громада змушена доводити очевидні речі — що вода є цінністю, яку не можна знищувати.
Складнощі захисту прав громади
Юридичні ключові бар’єри:
1. Відсутність перевірок → неможливо зафіксувати порушення належним чином
2. Фрагментованість повноважень → кожен орган перекладає відповідальність
3. Суд як єдиний інструмент → але суд триває роками
4. Інформаційна непрозорість → навіть базові дані відсутні або не оприлюднюються
5. Перевага бізнес-інтересу над екологічним правом громади
Отже, на сьогодні ми маємо ситуацію, коли:
● є ризик втрати питної води
● є ознаки екологічних порушень
● є бездіяльність державних механізмів
І є громада, яка залишилась сам на сам із цією проблемою.
Вимога громади:
● негайного проведення позапланової перевірки
● забезпечення реального контролю за дотриманням умов ОВД
● публічності моніторингу водних ресурсів
● створення механізму реагування навіть в умовах воєнного стану
Тому що право на безпечне довкілля — це не формальність.
Це базове право людини.
Екологи, місцева влада та вся радомишльська громада звертаються до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із закликом про чіткий моніторинг ситуації та неухильне дотримання Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” та збереження біорізноманіття регіону.